АНАЛІЗ ІНСТРУМЕНТІВ УПРАВЛІННЯ БАГАТОПРОЄКТНИМИ СЕРЕДОВИЩАМИ: ОПТИМІЗАЦІЯ РОЗРОБКИ ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Анотація

У статті розглянуто підхід щодо підвищення ефективності управління багатопроєктними середовищами у сфері розробки програмного забезпечення. Основна увага приділяється детальному аналізу та порівнянню сучасних інструментів управління монорепозиторіями, зокрема, Lerna, Yarn Workspaces, Bazel, Rush, Pants, Bit та Nx. Для оцінювання їхньої функціональності, продуктивності, масштабованості, сумісності з різними технологічними стеками, а також вивчення їх впливу на загальну ефективність розробки додатків використано багатокритеріальний аналіз. У контексті підвищення ефективності управління багатопроєктними середовищами у сфері розробки програмного забезпечення, де ресурси містять, зокрема, час та зусилля програмістів, технічну інфраструктуру та фінансові засоби, у той час коли кілька проєктів конкурують за ці обмежені ресурси, виникає нагальна потреба у прийнятті складних рішень щодо пріоритизації та розподілу. Тому було висунуто концепцію застосування комплексного багатокритеріального аналізу для оцінювання інструментів управління монорепозиторіями. Такий підхід дозволяє кількісно оцінити та порівняти різні інструменти на основі заздалегідь визначених критеріїв з використанням формули корисності. При цьому проведено роботу щодо збирання та оцінювання даних критеріїв у контексті розробки програмних засобів у багатопроєктних середовищах. Це дозволило не лише кількісно оцінити різні інструменти на основі заздалегідь визначених критеріїв та їх ваг, а й дослідити переваги та обмеження кожного з них. Це дослідження дозволяє виявити найбільш ефективний варіант для підвищення продуктивності та оптимізації процесів управління проєктами, забезпечуючи розробників програмного забезпечення необхідною інформацією. Однак важливо враховувати і той факт, що вибір конкретного інструменту повинен бути обумовлений конкретними потребами та контекстом кожного окремого проєкту. Тому результати цього дослідження слід розглядати як підказку, а не як абсолютно однозначне рішення.