СУЧАСНІ МЕТОДИ ПЕРИНАТАЛЬНОЇ ДІАГНОСТИКИ ДИСПЛАЗІЇ КУЛЬШОВОГО СУГЛОБА: СВІТОВІ ТЕНДЕНЦІЇ
DOI:
https://doi.org/10.31649/2307-5376-2019-4-1-10Ключові слова:
дисплазія, кульшовий суглоб, діагностика, порівняння, захворювання дисплазії, електронні засоби діагностикиАнотація
У статті докладно описано cучасні методи комплексного дослідження вродженої дисплазії кульшового суглоба в антенатальному та постнатальному періодах розвитку дитини. Завдяки сучасним технологіям з’явилась можливість візуалізувати початкові зміни не лише в кістковій тканині, а й у м’яких тканинах, що формують кульшовий суглоб, а саме: хрящовій тканині, м’язах, зв’язках, сухожилках, нервовій тканині та судинних структурах суглоба. Наразі можна також визначати стан та щільність кісткової тканини суглоба ще в антенатальному періоді розвитку плоду. Новітні методи дослідження дозволяють ретельно вивчити та візуалізувати тканини, що формують суглоб, до найменших деталей. Основним завданням превентивного діагностування дисплазії є зменшення відсотка захворювань дітей на дисплазію кульшового суглоба (ДКС), підвищення рівня безпеки здоров'я дітей. До сьогодні існувало два традиційних методи дослідження кульшового суглоба (КС): клінічний і рентгенологічний. Якщо клінічна діагностика вивиху стегна недостатньо чітка, то виявлення підвивихів і ДКС в дітей перших місяців життя зумовлює певні труднощі. Провідну роль у діагностиці порушень розвитку КС відігравав рентгенологічний метод дослідження. Однак променеве навантаження, пов’язане з ним, не дозволяє використовувати цей метод дослідження в дітей віком до трьох місяців. Крім того, на рентгенограмі не відображаються неосифіковані структури – частини головки стегнової кістки, даху вертлюгової западини, які складають у дітей першого року життя більшу частину цих анатомічних утворень. Наслідком цього є неможливість виявлення порушень енхондрального формування, що є інколи основним проявом ДКС. Використання ж метода штучного контрастування суглоба є досить складним і небезпечним для дитини. На основі вивчення різних методів діагностики ДКС, які науково обґрунтовані та широко використовувані в медичній практиці, можлива подальша розробка принципово нових способів та вдосконалення наявних діагностичних методик для розв’язання проблеми діагностування диспластичного кульшового суглоба.
##submission.downloads##
-
PDF
Завантажень: 981